Безпека дитини в цифровому просторі

Поширені загрози для дітей у мережі

У цифровому просторі діти стикаються з багатьма видами небезпек, які можуть завдати фінансової або психологічної шкоди: 

• Травматичний контент і небезпечні челенджі. У соціальних мережах діти натрапляють на сцени насильства, самогубства, порнографію, заклики до жорстокості, самопошкоджень.  

• Небезпечні онлайн-знайомства. Зловмисники використовують онлайн-грумінг: входять у довіру до дитини, підтримують її, а потім просять особисті фото чи відео. Секстинг (обмін інтимними фото чи повідомленнями), який діти сприймають як «гру між закоханимии», може призвести до шантажу або погроз (сексторшену).   

• Кібербулінг. Цькування в шкільних чатах, створення фейкових акаунтів, поширення особистої інформації.  

• Кібершахрайство, фішинг і крадіжка даних маскуються під знайомі ігри та популярні додатки. Діти можуть випадково оформити платні підписки або передати зловмисникам доступ до банківських карток батьків.  

• Особливо небезпечним є вербування через інтернет. Російські спецслужби активно використовують соцмережі (Telegram-канали, TikTok тощо), щоби втягнути підлітків у протиправну діяльність проти України.   

Як батьки можуть захистити дітей

Безпечний інтернет-простір створюється разом із дитиною. Батьківський контроль не повинен здаватися їй тиском чи забороною без причини. Необхідно пояснити дітям, чому це важливо, щоб вони розуміли сенс таких рішень. Підкресліть: ви не контролюєте, а підтримуєте. 

• Розмовляйте про небезпеки. Розкажіть дитині, які загрози існують в мережі й що може статися. Діти краще розуміють правила, коли знають причини. 

• Налаштуйте захист. Увімкніть фільтри для дітей у YouTube та Google (YouTube Kids, Google Safe Search). Обмежте покупки в іграх, разом налаштуйте приватність у соцмережах. 

• Домовтеся про час. Разом вирішіть, скільки годин дитина може проводити онлайн. Це має бути домовленість, а не наказ. 

• Цікавтесь активністю дитини. Запитуйте, що вона дивиться й у що грає. Робіть це з цікавістю, а не з підозрою. 

• Навчіть дитину критично мислити. Поясніть, як розпізнати фейкові новини, не піддаватися на провокації блогерів і не брати участь у небезпечних челенджах. 

Поради батькам щодо безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі

• говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті;
• будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти;
• разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті;
• формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість;
• підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті;
• заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету;
• встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та флайн;
• контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;
• вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування;
• перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності. Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів;
• використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки);
• бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу. Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині.

Як розпізнати, що дитина потрапила в небезпечну ситуацію в інтернеті

Звертайте увагу, якщо дитина раптом починає ховати телефон, нервує через повідомлення, різко змінює настрій після користування інтернетом або стає замкнутою, отримує або просить гроші без пояснення. Це може сигналізувати про проблеми в онлайн-середовищі. Часто класний керівник, шкільний психолог, соціальний педагог першими помічають ознаки проблеми. 

Якщо були виявлені можливі симптоми Інтернет-залежності у своєї дитини, необхідно дотримуватися наступного алгоритму дій:
1. Спробуйте налагодити контакт з дитиною. Дізнайтеся, що їй цікаво, що турбує і так далі.
2. Не забороняйте користуватися Інтернетом, але постарайтеся
встановити регламент (кількість часу, які дитина може проводити он -лайн,
заборона на мережу до виконання домашніх уроків та інше). Для цього можна використовувати спеціальні програми батьківського контролю, що обмежують час в мережі.
3. Обмежте можливість доступу до Інтернету тільки своїм комп’ютером або комп’ютером, що знаходяться в загальній кімнаті, – це дозволить легше контролювати діяльність дитини в мережі. Слідкуйте за тим, які сайти відвідує.
4. Попросіть дитину протягом тижня детально записувати, на що витрачається час, що проводиться в Інтернеті. Це допоможе наочно побачити і усвідомити проблему, а також позбутися деяких нав’язливих дій, наприклад, бездумного поновлення сторіночки в очікуванні нових повідомлень.
5. Запропонуйте своїй дитині зайнятися чимось разом, постарайтеся чимось захопити. Спробуйте перенести кібердіяльність в реальне життя.
Наприклад, для багатьох комп’ютерних ігор існують аналогічні настільні ігри, в які можна грати всією сім’єю або з друзями, при цьому спілкуючись один з одним наживо. Важливо, щоб у дитини були не зв’язані з Інтернетом захоплення, яким би вона присвячувала свій вільний час.
6. Діти з Інтернет-залежністю суб’єктивно відчувають неможливість обходитися без мережі. Постарайтеся тактовно поговорити про це з дитиною.
Обговоріть ситуацію, коли в силу якихось причин вона була змушена обходитися без Інтернету. Важливо, щоб дитина зрозуміла – нічого не станеться, якщо на деякий час «вийти» з життя Інтернет-спільноти.
7. У разі серйозних проблем зверніться за допомогою до фахівця.

Куди звертатися за допомогою

Якщо дитина потрапила в небезпеку в інтернеті, зверніться за цими контактами:  

• Кіберполіція: 0 800 505 170 або cyberpolice.gov.ua  

• Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116 111  

• Безоплатна правнича допомога: 0 800 213 103 або www.legalaid.gov.ua 

• Чат-бот проєкту #stop_sexтинг: stop-sexting.in.ua/chatbot